Корисна інформація для вчителя

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У 2026-2027 Н.Р.

Завідувач відділу культури і мистецтв

Сергій ФЕДУН

У 2026–2027 навчальному році фокус методичної роботи в мистецькій освітній галузі зміщується в бік завершення базового циклу НУШ (9 клас), посилення професійної орієнтації підлітків та глибинної інтеграції психоемоційної підтримки в освітній процес.

Для вчителів образотворчого, музичного мистецтва та інтегрованих курсів мистецтва наразі актуальними є чотири стратегічні вектори:

завершення базової школи (9 клас НУШ) та допрофільна орієнтація;
соціально-емоційне навчання (SEL) та психологічний супровід;
форми і методи формування національної ідентичності на уроках мистецтва: від локальної спадщини до світового контексту;
діяльнісний підхід, оцінювання та цифровізація.

1. Завершення базової школи (9 клас НУШ) та допрофільна орієнтація

У дев’ятому класі Нової української школи (НУШ) завершується етап здобуття базової середньої освіти. Цей навчальний рік є випускним для основної школи, тому акцент зміщується від накопичення базових знань до їхнього узагальнення, системного аналізу та практичного застосування.

Головне педагогічне завдання цього періоду — допомогти підліткам усвідомити власні нахили та здібності, що є основою допрофільної орієнтації. Уроки мистецтва у 9 класі мають потужний інструментарій для розкриття творчого потенціалу учнів та надання їм орієнтирів у сучасному світі професій.

Нижче розкрито три ключові методичні напрями, які дозволяють реалізувати ці завдання.

Професійні випробування на уроках мистецтва в 9 класі — це моделювання елементів реальної професійної діяльності у сфері культури та креативних індустрій. Вони спрямовані на виявлення прихованого творчого потенціалу підлітків та ознайомлення їх із сучасним ринком праці.

Замість пасивного засвоєння теорії учням пропонують практичні кейси, які занурюють їх у специфіку конкретних галузей:

Креативні індустрії та арт-менеджмент: учні пробують себе у ролі продюсерів, кураторів виставок або артдиректорів. Вони вчаться не лише створювати мистецький продукт, а й презентувати його, прораховувати ресурси для реалізації проєктів (наприклад, розробляти концепцію шкільної галереї чи мініфестивалю).
Реставрація: ознайомлення з основами збереження культурної спадщини. Завдання можуть включати віртуальну або аналогову «реставрацію» пошкоджених зображень, що вимагає уважності, знання історичних стилів та колористики.
Медіадизайн: створення цифрового контенту, розробка фірмового стилю (логотипи, постери), проєктування інтерфейсів. Це безпосередньо пов'язує мистецьку освіту з ІТ-сферою та маркетингом.

Згідно з оновленими навчальними програмами НУШ, особлива увага в 9 класі приділяється актуальним і близьким для підлітків формам художнього самовираження — екранним мистецтвам, фотомистецтву, телебаченню та хореографії.

Методика викладання цих напрямів базується на практичних кейсах, які трансформують учнів із пасивних споживачів контенту на його усвідомлених творців:

Екранні мистецтва та ТБ: опанування мови кіно та телебачення (ракурс, план, монтаж, звукорежисура). Практичним кейсом може стати створення короткометражного буктрейлера, соціального ролика чи репортажу.
Фотомистецтво: вивчення законів композиції, світла та тіні через об'єктив камери (або смартфона). Учні вчаться передавати емоцію та художній образ через кадр, створюючи тематичні фотоісторії чи портретні серії.
Хореографія: розуміння пластики тіла як засобу художньої виразності. Кейси можуть включати аналіз сучасної хореографії або постановку мініперформансу, що розвиває просторове мислення та командну роботу.

Опанування цих засобів допомагає підліткам розвинути критичне мислення та медіаграмотність — ключові компетентності ХХІ століття.

Оскільки 9 клас фіналізує базову школу (5–9 класи), виникає потреба структурувати та упорядкувати весь масив знань про мистецтво, здобутих за попередні роки. Найефективнішим інструментом для цього є компаративні (порівняльні) технології.

Метод компаративістики базується на пошуку аналогій, паралелей, спільних та відмінних рис між різними явищами культури. На фінальному етапі це дозволяє закріпити знання про універсальні категорії мистецтва: вид, жанр та стиль.

Стратегія застосування порівняльного аналізу:

Міжвидові аналогії: порівняння того, як один і той самий стиль (наприклад, бароко чи модерн) проявляється в архітектурі, музиці, живописі та моді.
Еволюція жанру: простеження змін у конкретному жанрі (наприклад, портрет або пейзаж) від класичних епох до сучасного цифрового фотомистецтва.
Синтез концепцій: допомога учням побачити мистецтво не як набір ізольованих фактів, а як цілісну, безперервну систему розвитку людської культури.

Поєднання узагальнювального теоретичного каркаса (через компаративні технології), актуального контенту (сучасні медіа та екранні мистецтва) та практичного професійного досвіду (професійні випробування) створює цілісну систему допрофільної підготовки. Такий підхід у межах НУШ дозволяє випускнику 9 класу чітко оцінити власні інтереси й усвідомлено обрати подальший профіль навчання у старшій школі або професійному коледжі.

2. Соціально-емоційне навчання (SEL) та психологічний супровід

У сучасних реаліях мистецька освіта виходить далеко за межі вивчення художніх стилів чи опанування технічних навичок. В умовах хронічного стресу та невизначеності мистецтво стає потужним інструментом стабілізації емоційного стану підлітків та формування їхньої резильєнтності — психологічної стійкості, здатності адаптуватися до важких життєвих обставин та відновлюватися після них.

Інтеграція практик соціально-емоційного навчання (SEL) у структуру мистецьких занять дозволяє створити м'який, але дієвий простір для психологічної підтримки безпосередньо в освітньому процесі.

Застосування терапевтичних елементів мистецтва на уроці допомагає знизити рівень тривожності (дистресу) та розвиває емоційний інтелект підлітків — вміння розпізнавати, розуміти та екологічно виражати власні емоції. Для цього доцільно використовувати чіткі алгоритми дій, поєднуючи кілька напрямів:

Арттехніки (ізотерапія, колажування):
«Малюнок настрою»: використання нетрадиційних технік малювання (пальчиковий живопис, монотипія, плямографія), де фокус зміщується з кінцевого результату на сам процес вираження емоцій через колір і лінію.
«Колаж моїх опор»: створення візуальних карт із вирізок, що символізують внутрішні ресурси та безпечні місця для дитини.
Музикотерапія:
Рецептивна (пасивна): прослуховування спеціально підібраних творів для стабілізації дихання та серцебиття (наприклад, звуки природи або класична інструментальна музика) на початку уроку як емоційне налаштування.
Активна: створення звукових ландшафтів за допомогою підручних засобів чи шумових інструментів для вираження «внутрішнього шуму» та його поступового заспокоєння.
Командна творчість:
Спільне малювання на великих аркушах («спільне полотно») або групове створення колажів. Це стимулює відчуття причетності, знімає почуття ізоляції та вчить підлітків домовлятися без слів — на рівні невербальної художньої взаємодії.

Підліткам часто складно висловити свої переживання словами через вікові особливості або значне емоційне навантаження. Мистецтво стає безпечним посередником (медіатором) між внутрішнім світом учня та соціумом.

Для створення рефлексивного середовища використовується такий базовий прийом:

Принцип проєкції: «Я говорю не про себе, я говорю про твір». Аналізуючи чужу картину чи пісню, учень насправді розкриває власні переживання.

Методичні прийоми емпатійної взаємодії

Метод	Опис дії	Педагогічний ефект
«Емоційна палітра твору»	Перед аналізом художнього образу учні обирають картки з назвами емоцій (або кольорові маркери), які, на їхню думку, передає автор.	Розвиток емпатії, вміння зчитувати емоційні стани інших людей.
«Музичний/візуальний щоденник»	Фіксація власних станів протягом тижня через короткі асоціативні замальовки або посилання на музичні фрагменти (мелодії).	Навичка саморефлексії, відстеження динаміки власного настрою.
«Портрет мого друга»	Творча робота в парах, де завданням є передати не зовнішність партнера, а його характер і внутрішній світ за допомогою символічних зображень, метафоричних візуалізацій та колірних гам.	Глибоке пізнання однокласників, розвиток взаємоповаги та емпатійного слухання.

Сучасне мистецтво та масова культура сповнені суперечливих, провокативних явищ (графіті, цифровий плакат, перформанси, використання ШІ у творчості, гострі соціальні теми в піснях). Ці теми хвилюють підлітків, і завдання вчителя — перетворити потенційні конфлікти думок на конструктивний діалог.

Для створення безпечного дискусійного простору використовуються такі правила та формати:

Правило «Я-висловлювань»: учні вчаться висловлювати власну позицію без критики особистості однокласників (наприклад: «Мене чіпляє ця робота, тому що...»).
Розмежування автора та твору: вміння аналізувати художнє явище відсторонено, досліджуючи контекст його створення та суспільний вплив, а не керуючись лише особистими симпатіями чи антипатіями.
Технологія «Акваріум» або «Круглий стіл»: обговорення дискусійних артпроєктів, де кожен має право висловитися без ризику бути засудженим чи висміяним. Учитель виступає як фасилітатор — нейтральний ведучий, який скеровує розмову, ставить уточнювальні запитання та легітимізує різноманітність почуттів і трактувань.

Завдяки такому підходу уроки мистецтва перетворюються на унікальну територію довіри, де підлітки не лише вчаться бачити красу, а й отримують дієві інструменти для самовідновлення, взаєморозуміння та безконфліктного спілкування.

3. Формування національної ідентичності на уроках мистецтва: від локальної спадщини до світового контексту

Процес формування національної та громадянської ідентичності сучасного підлітка має бути глибоко усвідомленим. Він базується не на ізольованому вивченні свого, а на розумінні тяглості й унікальності української культури в контексті світових мистецьких трендів.

Уроки мистецтва дають змогу випускникам базової школи відчути себе частиною глобального культурного простору, водночас маючи міцне коріння у власній землі та локальній спільноті.

Щоб уникнути штучного відокремлення вітчизняної культури, сучасний зміст уроку мистецтва будується на принципі інтеграції. Українське мистецтво має вивчатися не «окремим параграфом», а як органічна та впливова частина світового процесу через діалог знакових імен і шедеврів.

Приклади концептуальних паралелей на уроці:

Світові авангардні тренди: дослідження творчості Казимира Малевича, Олександра Архипенка чи Соні Делоне не просто як представників абстрактного світового авангарду, а через розкриття їхнього українського коріння й локальних джерел натхнення (селянська вишивка, колорит, народна пластика).
Діалог епох і напрямів: поєднання в межах однієї теми барокової архітектури Західної Європи та самобутнього українського (козацького) бароко. Або порівняння наївної стилістики Анрі Руссо, Ніко Піросмані та космічного всесвіту образів Марії Примаченко.
Художні універсалії: аналіз того, як одна й та сама філософська ідея чи художній образ втілювалися європейськими майстрами та українськими митцями відповідної доби.

Такий підхід формує в учнів розуміння: українська культура ніколи не стояла осторонь світової цивілізації — вона активно творила її тренди.

Глобальне мислення починається з поваги до свого найближчого оточення — малої батьківщини, громади, вулиці. Краєзнавчий та екологічний підходи вчать підлітків бачити цінність у живому фольклорі, архітектурних пам'ятках свого регіону та місцевій символіці. Особливо важливим тут є екологічний вимір культури — збереження та захист культурного ландшафту від руйнування та забуття.

Для активізації самостійної діяльності учнів використовуються готові шаблони мінідосліджень, орієнтовані на регіональні проєкти та екскурсії (експедиції).

Шаблон-орієнтир для учнівського мінідослідження спадщини громади

1.Паспорт об'єкта / явища:Ідентифікація та класифікація.

Вкажіть назву та вид об'єкта (пам'ятка архітектури, місцева легенда, традиційний обряд, елемент народної вишивки чи кераміки, геральдичний символ тощо).

2.Історичний контекст та тяглість:Хронологія та постаті.

Коли виник об'єкт або явище, як змінювався протягом часу? Хто з відомих місцевих постатей із ним пов'язаний?

3.Мистецький аналіз:Художня мова та символіка.

Які художні засоби, кольори, образи чи символи використано в об'єкті? Який їхній прихований (метафоричний) сенс?

4.Сучасний стан та «екологія пам'яті»:Актуальність та загрози.

Чи знає про цю спадщину сучасна молодь громади? Що загрожує цьому об'єкту чи явищу сьогодні (руйнування, забуття, викривлення контексту)?

5.Мій творчий внесок:Популяризація та дія.

Як ми можемо популяризувати цю спадщину сьогодні? Запропонуйте практичну ідею (створення цифрового гайду, розробка сувенірного мерчу для громади, тематична фотовиставка в соціальних мережах тощо).

Патріотизм у підлітковому віці найкраще виховується не через декларативні гасла, а через активну художню комунікацію та дію. Учні мають усвідомити: культура України — це не лише минуле, це те, що створюється прямо зараз, зокрема й ними самими.

Сучасне мистецтво (мурали, плакатна графіка, патріотичні перформанси, треки сучасних виконавців із фольклорними мотивами) комунікує з підлітками зрозумілою їм мовою. Цей простір є ідеальним майданчиком для виховання громадянської відповідальності:

Мистецтво як рефлексія на виклики сучасності: обговорення того, як українські митці сьогодні реагують на події в країні, залучаючи міжнародну підтримку через інструменти культурної дипломатії.
Творчі акції соціального спрямування: залучення учнів до розробки ескізів для локальних артпросторів, створення мотивувальних цифрових постерів, волонтерських мистецьких ініціатив.
Проєктування майбутнього: формулювання візії — «Яким буде мистецтво України через 10–20 років і яка моя роль у розбудові культурного середовища моєї держави?».

Це перетворює вивчення мистецтва на дієвий інструмент громадянського становлення, де кожен випускник базової школи відчуває особисту відповідальність за збереження та примноження української культури.

4. Діяльнісний підхід, оцінювання та цифровізація

Сучасний урок мистецтва в Новій українській школі (НУШ) базується на активній практичній діяльності учнів. Освітній процес переорієнтується з пасивного споглядання на створення, дослідження та презентацію власного артпродукту.

Реалізація діяльнісного підходу вимагає від вчителя не лише впровадження новітніх технологій, а й побудови прозорої, зрозумілої для підлітка системи оцінювання. Це забезпечує довіру до процесу та мотивує до творчого пошуку.

Оцінювання у творчій галузі часто викликає труднощі через суб'єктивність сприйняття мистецтва. Побудова критеріїв оцінювання на засадах компетентнісного підходу та таксономії Блума дозволяє зробити цей процес прозорим, диференційованим та зрозумілим для учнів.

Учитель оцінює не «рівень таланту», а конкретні навчальні досягнення та мисленнєві операції — від простого відтворення до створення нового.

Рівні оцінювання за таксономією Блума

1.Знання та розуміння:Репродуктивний рівень.

Учень розпізнає мистецькі терміни, художні стилі, називає авторів та їхні твори. Може відтворити прості елементи за зразком (наприклад, базовий ритмічний малюнок чи основи змішування кольорів).

2.Застосування:Продуктивний рівень.

Учень застосовує вивчені правила композиції, колористики чи вокально-хорові навички у стандартних ситуаціях. Створює практичні роботи за чітким алгоритмом чи інструкцією вчителя.

3.Аналіз та оцінювання:Практично-рефлексивний рівень.

Учень порівнює художні образи, аналізує засоби виразності, висловлює власне ставлення до творів мистецтва. Вміє аргументувати свій вибір художніх матеріалів чи інтерпретацію музичного твору.

4.Творення:Креативний рівень.

Учень генерує оригінальні ідеї, експериментує з матеріалами та формами. Створює унікальний, завершений творчий проєкт (артпродукт), який відображає його індивідуальне художнє бачення та авторський задум.

Штучний інтелект та віртуальні медіасередовища стали невід'ємною частиною життя підлітків. Завдання вчителя мистецтва — не забороняти ці інструменти, а інтегрувати їх в освітній процес, встановивши чіткі методичні межі, які зберігають авторську автентичність учня.

Технології мають бути засобом втілення унікального людського задуму, а не його замінником. Учитель оцінює саме концептуальну роботу учня — його ідею, критичний відбір матеріалу та особистісну рефлексію.

Пропонуємо як приклад розробку сучасного уроку з інтегрованого курсу мистецтва для 9-х класів НУШ з теми «Український авангард у світовому контексті: революція кольору та форми»

Тема уроку: «Український авангард у світовому контексті: революція кольору та форми»

Тривалість: 45 хвилин.

Тип уроку: компаративний інтегрований урок (візуальне мистецтво, архітектура, сценографія, елементи музичного супроводу).

Форма проведення: мистецький дискусійний клуб із використанням цифрових візуалізацій.

1. Очікувані результати навчання (за таксономією Блума)

Знання та розуміння: учні називають ключові імена українського та світового авангарду (К. Малевич, О. Екстер, В. Кандинський, П. Пікассо); оперують поняттями «авангард», «кубофутуризм», «супрематизм», «сценографія».

Аналіз: порівнюють художні засоби українського кубофутуризму та західноєвропейського кубізму й футуризму; аналізують взаємовплив народної традиції (декоративного розпису, вишивки) та авангардного живопису.

Оцінювання: обґрунтовують внесок українських митців у світову художню революцію початку XX століття; дискутують про феномен «повернення українських імен» у світовий культурний контекст.

Створення: розробляють ескіз авангардного логотипа або обкладинки для сучасного українського бренду, використовуючи принципи супрематизму чи кубофутуризму.

2. Ключові компетентності

Культурна обізнаність: усвідомлення національної самобутності українського авангарду як складника світової спадщини.

Інформаційно-цифрова: сприймання та аналіз візуальної інформації за допомогою мультимедійних засобів.

Соціальна та громадянська: уміння аргументовано висловлювати власну думку під час дискусії, поважаючи погляди інших учасників.

3. Наочність та матеріали

Відеопрезентація з теми уроку емоційно-естетичного спрямування (до 3 хвилин).

Візуальний ряд: репродукції робіт Пабла Пікассо (зокрема «Авіньйонські дівчата»), Казимира Малевича («Чорний квадрат», «Супрематичний живопис»), Олександри Екстер (ескізи костюмів для театру, «Флоренція»), Давида Бурлюка («Час»).

Музичний супровід (тло для практичної роботи): фрагменти творів Ігоря Стравінського («Весна священна») або Бориса Лятошинського (Соната № 2) тощо.

Обладнання: інтерактивна дошка/проєктор, смартфони (для швидкого голосування або перегляду галереї), папір, маркери, кольоровий геометричний стікер-пак.

4. Структура уроку

I. Організаційний етап та емоційне налаштування

ІІ. Бліц-опитування (актуалізація)

Що ви згадуєте, коли чуєте слово «авангард»?
Які асоціації викликає у вас геометричне мистецтво?

IIІ. Етап порівняльного аналізу (Компаративний блок)

Учитель об'єднує учнів у дві дослідницькі групи.

Кейс 1. Кубізм у Парижі та кубофутуризм у Києві

Цей кейс демонструє, як західноєвропейський інтелектуальний кубізм трансформувався на українському ґрунті, насичуючись рухом, світлом і яскравим колоритом народного мистецтва.

Демонстрація та аналіз:

Паризький контекст: Аналіз робіт Пабла Пікассо (наприклад, ранніх кубістичних робіт або аналітичних портретів). Його кубізм раціональний, монохромний (переважають вохристі, коричневі, сірі відтінки), зосереджений на деструкції форми та аналізі об'єму в просторі.
Київський контекст: Роботи лідерів українського авангарду — Олександри Екстер та Давида Бурлюка. На відміну від паризького статичного аналізу, український кубофутуризм наповнений динамікою, вихором руху (вплив італійського футуризму) та яскравим, відкритим кольором, запозиченим із ярмаркових вивісок, гуцульських кахлів та селянської вишивки.

Кубофутуристична композиція Олександри Екстер. Джерело: Heritage Images / Getty Images

Дискусійне питання до Кейсу 1:

Пабло Пікассо та Жорж Брак у Парижі свідомо відмовилися від яскравих кольорів у ранньому кубізмі, щоб зосередитися виключно на формі. Чому українські авангардисти (Екстер, Богомазов, Бурлюк), переймаючи кубістичний розклад форм, категорично не схотіли відмовлятися від кольору, а навпаки — зробили його максимально експресивним? Як це пов'язано з українським візуальним кодом та традиціями народної культури?

Кейс 2. Абстракція та витоки супрематизму

Цей кейс фокусується на постаті Казимира Малевича та розкриває витоки його безпредметного мистецтва (супрематизму).

Демонстрація та аналіз:

«Чорний квадрат»: символ чистого супрематизму, повний розрив із реальним світом, «нуль форм». Це інтелектуальний маніфест безпредметності.
Селянська серія Малевича: фігури селян, написані яскравими локальними кольорами (червоним, білим, синім, зеленим). Силуети людей нагадують спрощені геометричні блоки, які згодом трансформувалися в елементи супрематичних площин.

«Чорний квадрат» Казимира Малевича.

Джерело: Heritage Images / Heritage Images/Getty Images

Дискусійне питання до Кейсу 2:

Чому весь світ знає Малевича як одного з лідерів світового авангарду, але часто забуває, що він народився в Києві, навчався у видатного українського живописця Миколи Пимоненка та відверто писав у своїх спогадах, що надихався колоритом, розписами й фактурою українських глиняних хат та селянським мистецтвом?

Методична порада для вчителя: Під час обговорення цих питань використовуйте діалогічний підхід та правила безпечного простору. Не давайте учням готових «правильних» відповідей — дозвольте їм самостійно простежити зв’язок між народним мистецтвом (локальним кодом) та радикальним світовим авангардом. Це стимулюватиме критичне мислення та виховуватиме усвідомлений інтелектуальний патріотизм.

IV. Презентація та узагальнення дослідницької діяльності

V. Практична творча лабораторія: «Авангардний ребрендинг»

Завдання: уявіть, що для сучасного українського бренду (наприклад, екологічного стартапу, музичного лейбла чи видавництва) замовлено дизайн логотипа або обкладинки в стилі українського авангарду.
Техніка: геометричний колаж (використання кольорових стікерів різної форми та маркерів) або цифровий дизайн у смартфонах (наприклад, у Canva).
Правила стилю: мінімум деталей, чисті контрастні кольори (червоний, чорний, жовтий, синій), виражений рух або абсолютна статика (супрематизм).

Під час роботи звучить авангардна музика початку XX століття.

VІ. Рефлексія та підсумки

Презентація робіт: учні вивішують свої ескізи на дошку, створюючи «Сучасну галерею авангарду».
Вправа «3-2-1»: учні формулюють:
3 нові факти, які вони дізналися про український авангард;
2 риси, що відрізняють наше мистецтво від західного;
1 висновок щодо значення культурної спадщини для майбутнього України.

Необхідно окремо наголосити, що навчання в основній школі здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (ДСБСО), Типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти (наказ МОН України № 1120 від 09.08.2024) та модельних навчальних програм (МОН) інтегрованого курсу «Мистецтво» різних авторів/авторських колективів, які попередньо обрані закладами освіти і на основі яких учитель\ка розробляє власну навчальну програму із зазначенням послідовності вивчення тем, розподілу часу оптимально для певного класу.

Окремо звертаємо увагу на міжгалузевий інтегрований курс «Драматургія і театр», який реалізує частину обов'язкових результатів навчання водночас мовно-літературної та мистецької освітніх галузей. Чинними є дві модельні навчальні програми: «Драматургія і театр. 5-6 класи» (наказ МОН України № 795, автори Старагіна І. П., Чужинова І. Ю., Івасюк О. М.) та «Драматургія і театр. 7-9 класи» (наказ МОН України № 1090, автори Старагіна І. П., Івасюк О. М. та ін.), друга з яких є змістовим продовженням першої для основного циклу базової середньої освіти. Метою курсу є розвиток мовленнєвих, читацьких і комунікативних здібностей учнівства, здатності до художньо- творчого самовираження та здобуття досвіду рефлексій й інтерпретацій в умовах театру як специфічного виду мистецької й комунікативної діяльності. Оскільки курс має міжгалузевий характер, заклад освіти визначає його місце в освітній програмі (варіативна складова навчального плану) самостійно, а викладання доцільно узгоджувати між учителем/учителькою мистецтва та вчителем/учителькою української мови і літератури, зокрема щодо розподілу годин і взаємодоповнення.

Оскільки курс має міжгалузевий характер, заклад освіти визначає його місце в освітній програмі (варіативна складова навчального плану) самостійно, а викладання доцільно узгоджувати між учителем/учителькою мистецтва та вчителем/учителькою української мови і літератури. У 2026/2027 навчальному році вперше розпочинається пілотування підручника «Драматургія і театр» для 5 класу, що дасть змогу апробувати запропонований у ньому методичний інструментарій в реальних умовах освітнього процесу та зібрати зворотний зв'язок від учителів-практиків.

Також звертаємо увагу на нову модельну навчальну програму «Хорове мистецтво» для 5-6 класів (автори Гринишина Л. М., Софроній З. В., Івасюк О. М.), рекомендовану Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 18.03.2026 № 483). Курс розширює зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» в частині музичного мистецтва, поглиблюючи його вивчення через практичну вокально-хорову складову, і спрямований на оволодіння основами вокально- хорової техніки, формування досвіду колективної творчості, співпраці та самоорганізації в процесі спільного виконання. Заклад освіти може використовувати цю програму для поглибленого вивчення музичного мистецтва в межах варіативної складової навчального плану, зокрема для учнівства з вираженими музичними здібностями чи інтересами, узгоджуючи його викладання із загальним курсом «Мистецтво».

Звернімо увагу й на те, що в серпні 2025 року було затверджено документ «Концептуальні засади мистецької освітньої галузі» (наказ МОН України № 1163), у якому деталізовано основні положення ДСБСО, зокрема в окресленні наскрізної реалізації мети навчання мистецтва та ідеї наступності із початковою та профільною середньою освітою, і на який доцільно орієнтуватися вчителю/вчительці мистецтва.

У 8-му і 9-му класах учнівство переходить до опанування художніх стилів і напрямів, вивчаючи їхні характерні риси у творах різних видів мистецтва від давніх цивілізацій до кінця XIX-початку ХХ ст. (8 клас) та у ХХ столітті (9 клас). Так само рішення щодо того, викладатиме курс один учитель/учителька чи два вчителя/вчительки, ухвалює заклад. Зокрема вплив на це можуть мати особливості обраної закладом МНП і відповідного підручника.

Розробляючи навчальну програму, учитель/учителька має право на свій розсуд визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, змінювати їхній порядок у межах навчального року, керуючись індивідуальними освітніми потребами учнівства, безпековою ситуацією, форматом навчання тощо.

Орієнтуючись на запропоновані МНП види мистецької діяльності учнів\учениць, учитель/учителька мають можливість користуватися власною методичною скарбничкою в застосуванні художньо-творчих, евристичних, пошукових тощо завдань під час вибудовування цілісної драматургії уроку мистецтва, а також самостійно обирати мистецькі твори для сприймання і практично-творчого опрацювання, орієнтуючись на можливості і підготовленість класу. Критеріями вибору залишаються висока художня якість матеріалу, відповідність навчальному тематизму й основним завданням курсу та відповідність віковим запитам учнівства.

Пріоритетом є залучення до пізнання національної мистецької спадщини. Враховуючи реалії війни, які істотно впливають на емоційний стан учнівства, важливо спрямовувати освітній процес на формування в уявленнях дітей позитивної життєвої перспективи і життєствердного образу майбутньої України.

У зв’язку із цим варто відповідально ставитися до запровадження на уроках мистецтва прийомів арт-терапії, особливо в роботі із дітьми, які більше інших постраждали через російську агресію. Здебільшого рекомендовано консультуватися із шкільним психологом або сертифікованим арт-терапевтом.

На початку 5 класу доцільно провести вхідне оцінювання для виявлення підготовленості класу до навчання в основній школі і для максимального забезпечення наступності з початковою освітою і комфортного входження дітей у новий етап шкільного життя, збереження у них ставлення до уроків мистецтва як уроків радості і творчого спілкування.

Під час усіх видів оцінювання слід враховувати, що в ДСБСО (Додаток 20) вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі (критерії оцінювання) структуровано в чотири групи. Натомість «Рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти» (Наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093) передбачено, що оцінювання відбувається за трьома позиціями: 1) Пізнання мистецтва, художнє мислення;2) Художньо- творча діяльність, мистецька комунікація; 3) Емоційний досвід, художно- естетичне ставлення. При цьому вимоги групи результатів «Використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації» із відповідним індексом МИО 4 під час оцінювання не втрачаються, а інтегруються в інші три, що і зазначається в журналі . Також необхідно зауважити, шо «…оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковим…» (за матеріалами листа МОН України «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026-2027 навчальному році» №145626 віл 17.08.2026 р. Критерії оцінювання в мистецькій освітній галузі подаємо в додатку №1.

Додаток 1

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ

Бал	Група результатів 1. Пізнання мистецтва, художнє мислення	Група результатів 2. Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація	Група результатів 3. Емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення
1	Учень / учениця: описує твір за зразком чи за допомогою запитань вчителя, дає часткові відповіді на прості запитання за змістом почутого / побаченого, припускається помилок	Учень / учениця: виконує частину завдань за поданим зразком ліпне з допомогою вчителя	Учень / учениця: виявляє емоційність (словами/рухами) під час сприймання певних творів мистецтва та/або мистецької діяльності лише в окремих ситуаціях
2	Учень / учениця: описує твір за зразком чи за допомогою запитань вчителя, дає часткові відповіді на прості запитання за змістом почутого / побаченого, припускається незначних помилок	Учень / учениця: виконує частину завдань за поданим зразком з допомогою вчителя	Учень / учениця: виявляє емоційність під час сприймання певних творів мистецтаа та/або мистецької діяльності, використовує прості однотипні фрази
3	Учень / учениця: описує твір за зразком чи за допомогою запитань вчителя, дає відповіді на прості запитання за змістом почутого / побаченого, припускається незначних помилок	Учень / учениця: виконує завдання за поданим зразком переважно з допомогою вчителя	Учень / учениця: виявляє емоційність під час сприймання творів мистецтва та/або мистецької діяльності, користується простими фразами/ реченнями
4	Учень / учениця: описує (під керівництвом вчителя) твір/явище мистецтва, може пояснити окремі понягтя/терміни; комунікує з іншими щодо мистецтва за допомогою вчителя, використовує прості однотипні фрази	Учень / учениця: виконує завдання за зразком під постійним керівництвом учителя; ситуативно використовує цифрове середовище під керівництвом учителя; періодично долучається до колективної мистецької діяльності, розуміє обов’язки в групі	Учень / учениця: називає за запропонованим переліком та/або допомогою вчителя емоції від сприймання твору мистецтва та/або мистецької діяльності; пояснює за допомогою вчителя власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ мистецької діяльності простими фразами/ реченнями
5	Учень / учениця: описує (під керівництвом вчителя) твір/явище мистецтва, пояснює окремі поняття/терміни, припускається незначних помилок; комунікує з іншими щодо мистецтва переважно за допомогою вчителя, використовує прості однотипні фрази, речення	Учень / учениця: виконує завдання За зразком переважно під керівництвом учителя; ситуативно використовує цифрове середовище під керівництвом учителя; бере участь у колективній мистецькій діяльності, виконує завдання в трупі відповідно до своєї ролі	Учень / учениця: називає за допомогою вчителя емоції від сприймання твору мистецтва та/або мистецької діяльності; пояснює за допомогою вчителя власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ мистецької діяльності простими реченнями
6	Учень / учениця: описує (під керівництвом вчителя) твір/ явище мистецтва, пояснює окремі поняття/терміни; комунікує з іншими щодо мистецтва, використовує прості однотипні фрази, речення	Учень / учениця: виконує завдання за зразком, частково потребує керівництва вчителя; застосовує елементи імпровізації/експериментування; ситуативно використовує цифрове середовище під керівництвом учителя; бере участь у колективній мистецькій діяльності, виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі	Учень / учениця: називає емоції переважно за допомогою вчителя від сприймання твору мистецтва та/або мистецької діяльності; пояснює (переважно за допомогою вчителя) власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ мистецької діяльності
7	Учень / учениця: характеризує твір/явище мистецтва, частково використовує термінологію; наводить деякі приклади зв’язків між мистецтвом і життям бере участь в обговоренні творів мистецтва, висловлює свої думки щодо почутого / побаченого; знаходить з деяких джерел (зокрема цифрових) інформацію про мистецтво	Учень / учениця: самостійно виконує завдання, імпронвує/експеримевпує в різних ввдах мистецтва, обирає способи естетизації середовища; використовує цифрове середовище, але потребує допомоги вчителя; співпрацює з іншими, виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі	Учень / учениця: визначає емоції та переживання (власні та втілені у творах мистецтва); описує власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ художніх образів; вибірково визначає свої уподобання в мистецькій.діяльності
8	Учень / учениця: характеризує твір/явище мистецтва, використовує термінологію; наводить приклади зв’язків між мистецтвом і життям; бере участь в обговоренні творів мистецтва, пояснює свою позицію; знаходить з різних джерел (зокрема цифрових) інформацію про мистецтво	Учень / учениця: самостійно виконує завдання; імпровізує/ експерименту є в різних видах мистецтва, обирає способи естетизації середовища; використовує цифрове середовище, але потребує допомоги вчителя; пояснює необхідність дотримання авторського права в процесі художньої комунікації; співпрацює з іншими, виконує частково- пошукові художньо-творчі завдання	Учень / учениця: визначає емоції та переживання (власні та втілені у творах мистецтва), застосовує твори У види діяльності для поліпшення емоційного стану; описує власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ художні образи; визначає свої уподобаная в мистецькій діяльності, визначає свої успіхи в мистецтві
9	Учень / учениця: характеризує твір/явище мистецтва, вільно використовує термінологію, порівнює художні образи з явищами довкілля; наводить переконливі приклади зв’язків між мистецтвом і життям, між різними видами мистецтва бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, пояснює свою позицію; знаходить і відбирає з різних джерел (зокрема цифрових) інформацію про мистецтво	Учень / учениця: самостійно виконує завдання; імпровізує/ експериментує в різних видах мистецтва, визначає і обирає способи естетизації середовища; використовує цифрові технології для втілення задуму; розуміє важливість дотримання авторського права в процесі художньої комунікації співпрацює з іншими, виконує пошукові художньо-творчі завдання;	Учень / учениця: визначає емоції та переживання (власні та втілені у творах мистецтва); вибірково пояснює вплив творів/творчостІ на власний емоційний стан; застосовує твори / ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ для поліпшення емоційного стану; описує власне емоційне ставлення до твору мистецтва/ інтерпретує художні образи; визначає свої уподобання в мистецькій діяльності, характеризує свої успіхи в мистецтві;
10	Учень / учениця: аналізує/декодує твір/явище мистецтва, вільно застосовує термінологію, порівнює художні образи з явищами довкілля; наводить аргументовані приклади зв’язків між мистецтвом і життям, між різними видами мистецтва бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, вислуховує позицію інших, аргументує власну; самостійно знаходить з різних джерел (зокрема цифрових) інформацію, виокремлює необхідну, визначає (шд керівництвом вчителя) достовірність джерела інформації	Учень / учениця: самостійно виконує завдання; пропонує ідеї (зокрема, для естетизації середовища), застосовує здобуті знання й практичні вміння для їх реалізації, презентує результати власної творчості, пояснює свій задум самостійно використовує інформацію (зокрема цифрову) із посиланням на джерело та з дотриманням авторського права; бере участь у художньо-творчій діяльності за власним вибором і вподобанням; взаємодіє в команді	Учень / учениця: описує вплив певного твору/ творчості на власний емоційний стан, інтерпретує художні образи, пояснює ставлення; визначає свої уподобання в мистецькій діяльності, оцінює свої успіхи в мистецтві
11	Учень / учениця: аналізує/декодує твір/явище мистецтва, вільно застосовує термінологію, порівнює художні образи з явищами довкілля; наводить аргументовані приклади зв’язків між мистецтвом І життям, між різними видами мистецтва бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, вислуховує позицію інших, аргументує власну; самостійно знаходить з різних джерел (зокрема цифрових) і систематизує інформацію, виокремлює необхідну, визначає достовірність джерела інформації	Учень / учениця: самостійно виконує завдання; пропонує Ідеї (зокрема, для естетизації середовища),, реалізує їх самостійно, зокрема з використанням цифрових технологій, міжгалузевих зв’язків; презентує результати власної творчості, пояснює свій задум самостійно використовує інформацію (зокрема цифрову) із посиланням на джерело таз дотриманням авторського права; бере активну участь у художньо-творчій діяльності; конструктивно взаємодіє в команді	Учень / учениця: вирізняє вплив певного твору/ творчості на власний емоційний стан, наводить приклади; інтерпретує художні образи, пояснює ставлення; визначає свої уподобання в мистецькій діяльності, оцінює свої успіхи в мистецтві
12	Учень / учениця: аналізує/декодує твір/явище мистецтва, вільно застосовує термінологію, виявляє характерні ознаки, здійснює аналогії між мистецтвом і життям, між різними видами мистецтва; бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, вислуховує позицію інших, аргументує власну; самостійно знаходить з різних джерел (зокрема цифрових) інформацію виокремлює необхідну, систематизує і узагальнює її; визначає І пояснює достовірність джерела інформації	Учень / учениця: обирає відомі способи творення, зокрема медіаформати, виявляє креативність, пропонує ідеї (зокрема, для естетизації середовища), реалізує їх самостійно, зокрема з використанням цифрових технологій, міжгалузевих зав’язків; презентує результати власної творчості, пояснює свій задум самостійно використовує Інформацію (зокрема цифрову) із посиланням на джерело та з дотриманням авторського права; бере активну участь у художньо-творчій діяльності виявляє ініціативу: конструктивно взаємодіє в команді	Учень / учениця: вирізняє вплив певного твору/ творчості на зміни у власному емоційному стані, наводить приклади; інтерпретує художні образи, аргументує ставлення; визначає свої уподобання в мистецькій діяльності, критично оцінює свої успіхи в мистецтві, визначає способи самовдосконалення

Примітка: Повний текст критеріїв для кожного бала (1–12) по всіх 4 групах результатів мистецької освітньої галузі наведено в офіційному документі — Наказ МОН України від 02.01.2024 № 1093, сторінки 39–45.

10.11.2025 року в рамках науково-методичної ради КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» відбулась презентація і схвалення досвіду роботи вчителя мистецтва КЗ Жмеринський ліцей № 3 Жмеринської міської ради Тризно Любові Володимирівни з теми «Цифрова трансформація та штучний інтелект як інструменти формування компетентностей НУШ на уроках мистецтва». Відділ культури і мистецтв рекомендує для ознайомлення матеріали зазначеного вище досвіду.

13 листопада в рамках декади тижня гуманітарно-педагогічного факультету КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені М. Грушевського», що присвячений Міжнародному Дню Науки (10-14.11.2025р), відбулась науково-творча зустріч викладачів та студентів кафедри мистецьких дисциплін із завідувачем відділу культури і мистецтв, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», ФЕДУНОМ Сергієм Ігоровичем. Виствітлюючи тему «Гібридний простір мистецтва: практичні моделі інтеграції та міждисциплінарність у ХХІ столітті», лектор обгрунтував вимоги сучасної освіти до мистецької підготовки учителя в умовах сьогодення, закцентував увагу на поетапно-творчому підході до роботи з учнями. Сергій Ігорович продемонстрував приклади самопрезентації учителів з Вінничини в мистецькій галузі, що власним прикладом запалюють вогонь дослідницької, мистецтвознавчої та творчої діяльності школярів. Як автор багатьох методичних посібників та підручників нового покоління освітньої галузі «МИСТЕЦТВО», С.І. Федун проаналізував їх зміст, звернув увагу на альбоми та зошити-посібники для роботи з учнями в умовах НУШ. Студенти та викладачі долучилися до обговорення актуальності проблеми щодо викладання та вивчення інтегрованого курсу «МИСТЕЦТВО» в освітньому процесі. Цікаво було почути різні думки щодо питання професійної мистецької компетентності вчителя з метою якісного викладання. Актуальним є застосування художньо-педагогічних технологій на уроках мистецького циклу, що слугує дидактичним інструментом у роботі вчителя з учнями та впливає на формування творчих здібностей школярів. Ця зустріч знову підтвердила аксіому про те, що лише творчий учитель, опираючись на приклади різних жанрів мистецтва, має право навчати та формувати творчу особистість. Колектив навчального закладу КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені М. Грушевського» висловлює вдячність С.І. Федуну за зустріч, цікавий обмін власним досвідом роботи та щиро дякує ректорові КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Дровозюку Степану Івановичу, за багаторічну співпрацю. Матеріал підготувала модератор зустрічі, к.пед.н., старший викладач кафедри мистецьких дисциплін, МАР’ЄВИЧ Наталія Костянтинівна.

Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2024» у номінації «Образотворче мистецтво». 08 лютого 2024 року на базі Комунального закладу «Вінницький ліцей № 3 ім. М. Коцюбинського» відбувся ІІІ етап першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» у номінації «Образотворче мистецтво». Переможницею ІІІ етапу першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» у номінації «Образотворче мистецтво» стала Кулик Вікторія, вчитель образотворчого мистецтва ліцею с. Городище Літинської селищної ради Вінницької області. До уваги педагогічної спільноти пропонуємо відеорезюме за посиланням Кулик Вікторії, яким вона представляє Вінницьку область на другому турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024» у номінації «Образотворче мистецтво» .

Кращі роботи вчителів мистецтва, виконані в процесі проходження ними курсів підвищення кваліфікації для вчителів закладів освіти, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти у 2023/2024 навчальному році в мистецькій освітній галузі